2018-12-11 07:43   3823  

Рекомендації батькам по формуванню мовлення дітей 5-го року життя

 Діти середньої групи – це діти 5-го року життя. Для мовлення дітей цього віку характерні вікові порушення звуковимови тобто вікова дислалія. Про норми появи звуків можна отримати інформацію з папок-пересувок, які є у групах.

Але навіть в ранньому віці можна виявити патологічну дислалію. Це такі особливості вимови звуків, які не зникають самостійно з віком. Саме тому слід якомога раніше звернутися до логопеда.

 Розглянемо такі прояви патологічної дислалії:

  • „щічна” вимова шиплячих звуків (з помітним роздуванням щік), що надає звукам незвичний і неприємний для слуху відтінок;
  • міжзубна вимова свистячих, коли кінчик язика просовується між зубами, й звуки набувають характерний відтінок шепелявості;
  • гаркавість, яка з’являється внаслідок вібрації м’якого піднебіння чи уволя.

 Патологічна дислалія спричиняється наступними причинами:

  • відсутність правильного, чіткого мовлення як зразка;
  • культивування неправильного мовлення дитини;
  • копіювання мовлення дитини дорослими („сюсюкання”);
  • порушення кісткової та м’язевої будови периферичного мовного апарату (в’ялість м’язів артикуляційного апарату та інші причини);
  • наслідування дитиною неправильного мовлення інших;

 Тому для профілактики мовленнєвих порушень у дошкільників рекомендується виконувати артикуляційні вправи, які підготують мовний апарат до вимови потрібних звуків.

Основні артикуляційні вправи вказані у папках-пересувках.

          Словник дітей слід постійно збагачувати, вчити вживати синоніми, антоніми, порівняння, а також стежити за граматично правильним мовленням дітей:

  • вчити вживати прості поширені, складносурядні та складнопідрядні речення;
  • правильно вживати сполучники, прийменники;
  • правильно узгоджувати слова у реченні.

Слід звертати увагу на вміння дітей переказувати казки, оповідання, відповідати на запитання повними реченнями.

         Для розвитку мовної пам’яті з дітьми добре вивчати невеликі вірші.

Велике значення для чіткого мовлення дітей має добре розвинутий фонематичний слух - це здатність сприймати на слух і точно диференціювати всі звуки мовлення (фонеми). Тому з дітьми доцільно грати в такі ігри на розвиток фонематичного слуху:

  • виплескувати ритми (3-5 ударів);
  • „Відгадай що звучало”;
  • „Відгадай хто сказав”;
  • „Відгадай де мама, а де дитинча”;
  • „Спіймай звук”;
  • „Визнач перший (останній) звук” тощо.

Приклади ігор наведено у папках-пересувках.

 Увагу слід приділяти розвитку дрібної моторики дітей. Адже доведено, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Тому дітей слід вчити самостійно защипати гудзики, шнурувати черевики, давати перебирати крупу, грати мозаїкою тощо.

Рекомендації щодо розвитку дрібної моторики наведені у папках-пересувках.

 Розвиток загальної моторики теж має великий вплив на розвиток мовлення дітей. Ходьба по лінії, стрибки на двох ногах, на одній нозі поперемінно, ходьба ланцюжком, приставним кроком, крокування, ходьба по сходах з переставлянням ніг, завдання на утримання рівноваги розвивають ліву і праву півкулю головного мозку, тим самим розвивають мовлення дитини.

          Враховуючи скарги батьків на нестачу часу для занять із дітьми, рекомендується використовувати для спілкування та навчання час, який витрачається на дорогу в садок чи з нього. Саме під час цих щоденних пересувань можна зайнятись розвитком моторики та уваги дитини, запропонувавши їй рухатись по бровкам та перестрибувати через уявні перешкоди; грати в мовленнєві ігри.

Їх перелік є у папках-пересувках.