Казка як засіб розвитку словесної творчості дітей

Казка як засіб розвитку словесної творчості дітей

 Одна з вкрай важливих і актуальних проблем - розвиток словесної творчості дітей. Базова програма визначає його як одне із провідних завдань сучасної освіти. У стихійному пошуку нових методів і технологій, спрямованих на його реалізацію, незаслужено поза увагою залишається такий ефективний і перевірений часом засіб розвитку словесної творчості як казка. Адже саме казка якнайкраще активізує дитячу уяву і творчість, служить зразком зв’язної розповіді і літературної мови, джерелом образів і сюжетів.

К.Д.Ушинський назвав казки «першими блискучими спробами» створення народної педагогіки і вважав, що навряд чи хто-небудь був би спроможний «змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу».

В.О. Сухомлинський вважав казки духовним багатством народної культури.

Зміст казки в більшості випадків спонукає дітей до активної діяльності: погратися, вирізати, наклеїти, намалювати, прикрасити, відтворити епізод казки за допомогою міміки і жестів. Активна діяльність дітей розвиває дрібну моторику руки, творчі здібності.

Тексти розширюють словниковий запас, допомагають правильно будувати діалоги, розвивають зв’язне і логічне мовлення, збагачують його образність, емоційність. За допомогою казок широко використовуються видові та родові узагальнюючі поняття, активізується словник дітей за допомогою іграшок, ілюстрацій.

Завдання мовного розвитку під час роботи із казкою:

1. Працювати над звуковимовою дітей, розвивати звукову культуру їх мовлення, збагачувати словник, граматичний лад, зв'язне виразне мовлення.
2. Навчати дітей побудови повних і виразних відповідей за змістом прочитаної казки.
3. Вчити характеризувати твір; удосконалювати інтонаційну виразність мовлення.
4. Стимулювати вміння вживати епітети, метафори, порівняння, синоніми, антоніми, образні вирази, приказки, прислів’я.
5. Уточнювати розуміння дітьми абстрактних, часових, просторових понять, слів з переносним значенням, фразеологічних виразів.
6. Вправляти в утворенні іменників з суфіксом – «ищ», зміні дієслів за часом, заміні іменників займенниками та навпаки і т.п.
7. Розвивати у дітей мислення й уяву, емоційну чуйність, пам'ять при відборі заступників.
8. Вчити створювати уявні образи і відбирати заступники для позначення персонажа казки, дізнаватися казкові ситуації по заступникам.
9. Розвивати вміння підбирати заступники за кольором, розміром, формою, характером персонажа казки.
10. Розвивати розуміння казки на основі побудови наочної моделі.
11. Вчити використовувати заступники при переказі не тільки всієї казки, але й окремих епізодів.
12. Виховувати вміння відрізняти казкові ситуації від реальних.

Робота з казкою включає в себе три основні напрями роботи:

 Знайомство з казкою.

1. Освоєння спеціальних засобів літературно-мовленнєвої діяльності; ознайомлення дітей із засобами художньої виразності, розвиток звукової сторони мови, словника, граматичного ладу, зв'язного мовлення.

Цей напрямок включає в себе наступні види роботи:

а) виділення в літературному творі епітетів, порівнянь і їх активне використання дітьми при описі предметів, переказі казок, творення історій;

б) опис предметів із зазначенням їх наочних ознак: колір, форма, величина, матеріал; спеціальні ігри та вправи з використання синонімів і антонімів;

в) навчання дітей побудови повних і виразних відповідей на запитання за змістом прочитаного; опис малюнків, іграшок, персонажів казок за питаннями педагога; декламування віршів (багаторазові повторення);

г) ігри - драматизації за творами дитячої літератури з індивідуальними ролями, які вимагають від дітей інтонаційної та мімічної виразності.

3. Розвиток розумових здібностей - завдання на розвиток мислення та уяви:

а) формування вміння відбирати умовні заступники для позначення персонажів казки і дізнаватися різні казкові ситуації з показу на заступниках (з використанням рухових моделей і моделей серіаціонного ряду);

б) розвиток вміння використовувати готову просторову модель (наочний план казки) при переказі знайомої казки. Спочатку використовувати готову просторову модель, а потім вміти самостійно будувати і використовувати просторові моделі при переказі, творенні казок.

в) розвиток здібностей до подання уявної ситуації з різноманітними деталями.

Важливим в організації процесу навчання є логічна послідовність, реалізація принципу поступового ускладнення.

Послідовність занять з розвитку словесної творчості у дітей:

• ознайомлення з казкою як літературним жанром;
• творчий переказ казки (від імені головного героя, заміна кінцівки);
• придумування продовження казки;
• складання казки за опорними словами;
• заміна характеру персонажів казки;
• розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці;
• самостійне придумування дітьми казок.

Існує безліч прийомів, найбільш ефективних у бесідах за казкою:

• питання - вони повинні бути різноманітними за своїм спрямуванням: допомогти точніше охарактеризувати героїв казки або допомогти дітям відчути головну ідею казки і т.д.
• розгляд ілюстрацій, тому що вони допомагають зрозуміти казку;
• словесні замальовки: діти самі уявляють себе художниками, придумують і розповідають, які б малюнки вони самі намалювали до цієї розповіді;
• повторне читання уривків з тексту, тоді діти повніше сприймають художні засоби казки, помічають порівняння, епітети та інші засоби виразності;
• пригадування і розповідь про смішний (сумний, казковий, реальний, страшний) епізод; переказування опису природи, пояснення вчинків героїв, які особливо запам'яталися;
• драматизація казки або уривків із знайомих казок, цікавих у плані збагачення та активізації словникового запасу;
• звертання уваги на специфічність художньої форми, образність мови у творі (повтори, зачин, кінцівка, порівняння, постійні епітети), вчити розуміти відмінність казки від оповідання тощо.

У роботі з дітьми над словом, словосполученням, реченням, казкою доцільно використовувати такі завдання:

- підібрати декілька спільнокореневих слів (ліс, лісочок, лісовичок, лісник);

- скласти довге речення в грі «Від кожного по словечку»: «Колобок» – «Колобок котиться» - «Колобок котиться по доріжці» – «Колобок котиться по зеленій доріжці» і т. п.

Успішному розвитку мовлення дітей сприяє використання різноманітних методів та прийомів у роботі з казкою:

- придумати нові назви відомих казок (наприклад, казка «Рукавичка» – «Дружня рукавичка», «Новий дім для звірів», «Як дід загубив рукавичку»;

- введення частки «не» у зміст казки («Не ріпка виросла у діда на грядці, а …» – «Дід виростив не велику капустину, а …»);

- знайти слова однакові за звучанням, а різні за значенням (замок – замок);

- впізнати слово без голосних звуків і назвати їх (Кз дрз – Коза дереза; Клбк – Колобок; Дв пвнк – два півники);

- назвати слова, які «образилися і втекли з казки»;

- відгадати, яка це казка, наприклад: «Жи-бу-ді-ба-бу-у-ни-ку-ря-зне-ку-ря…». Казка сприяє розвитку мислення й уяви дітей. З цією метою успішно можна використовувати «чарівну паличку» тощо, яка спонукає дітей до творчості – діти творять добро, фантазують, визволяють героїв з біди.

В системі розвитку мислення і уяви доцільно застосовувати питання проблемного характеру: чому, для чого, яким чином, а якщо. Наприклад: «Чи переміг би Кіт у чоботях, якби Людоїд не перетворився в мишку?»

Особливо активізує творчі здібності дітей використання методу аналогії. Він сприяє формуванню асоціативного мислення, що є необхідним і для школяра, і для дорослої людини. Так, розглянувши книжку – розмальовку «Том і Джері», діти згадують казки, в яких героями виступають коти і миші. Прослухавши казку «Попелюшка», вони називають добрих, працьовитих, красивих героїнь з інших казок.